«верненн¤

ѕод≥њ останнього часу з ус≥Їю очевидн≥стю засв≥дчили реальну загрозу неофашизму в ”крањн≥.
ѕрезидент ёщенко та його оточенн¤ посилили в≥дкритий наступ на пол≥тичн≥ права ≥ свободи громад¤н, розпочали брудну в≥йну з памТ¤тниками ≥ традиц≥¤ми рад¤нського минулого, орган≥зували цин≥чн≥ танц≥ на к≥стках наших предк≥в, переписуючи в≥тчизн¤ну ≥стор≥ю, оголошуючи геро¤ми терорист≥в та фашистських пособник≥в ≥з ќ”Ќ-”ѕј . ¬они чин¤ть в≥дкритий тиск на органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, примушуючи њх приймати р≥шенн¤ про знесенн¤ памТ¤тник≥в Ћен≥ну ≥ ≥ншим видатним пол≥тичним ≥ державним д≥¤чам рад¤нськоњ держави, вимагають перейменовувати вулиц≥, назван≥ њх ≥менами. —аме про це йдетьс¤ у лист≥ голови „еркаськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ ќ.¬. „еревка, ¤кого в≥н нещодавно над≥слав кер≥вникам районних та м≥сцевих рад област≥. —таЇ зрозум≥ло, що Уголодоморна кампан≥¤Ф пересл≥дуЇ одну мету: очорнити рад¤нське минуле, дискредитувати комун≥стичну ≥деолог≥ю, ¤ка в≥дстоюЇ ≥деали р≥вност≥ людей ≥ соц≥альноњ справедливост≥, зрештою, знищити саму пам''¤ть про незаперечн≥ дос¤гненн¤ рад¤нськоњ держави, ¤к≥ уособлюЇ постать њњ засновника Ц ¬.≤.Ћен≥на.
” звТ¤зку з цим комун≥сти „еркащини нагадують ус≥м Ђ≥ванамї, ¤к≥ забувають не лише св≥й родов≥д, а й елементарн≥ факти ≥стор≥њ: по-перше, ¬. ≤ Ћен≥н до, так званого, Ђголодоморуї 1932 -1933-х рок≥в н≥¤ким чином не причетний, бо помер у 1924 роц≥;
по-друге, ус≥м своњм житт¤м ≥ д≥¤льн≥стю ¬.≤.Ћен≥н заслужив на те, щоб бути ув≥чненим у щирому серц≥ ≥ вд¤чн≥й памТ¤т≥ кожного украњнц¤, а надто такого, ¤кий зарахував себе до когорти , так званих, Ђнац≥онально-св≥домихї. јдже жоден гетьман чи будь-¤кий ≥нший в≥домий д≥¤ч не зробив дл¤ неньки-”крањни ст≥льки, ск≥льки зробив великий Ћен≥н.
«вернемось до незаперечних факт≥в:

- очолюван≥ ¬. ≤. Ћен≥ним б≥льшовики були в –ос≥њ Їдиною парт≥Їю, ¤ка п≥сл¤ Ћютневоњ революц≥њ п≥дтримала украњнський нац≥ональний рух. Ѕез Ћен≥на в≥н захлинувс¤ б уже л≥том 1917 року;

- саме за пропозиц≥Їю ¬. ≤. Ћен≥на в програм≥ б≥льшовицькоњ парт≥њ було проголошено право нац≥й на самовизначенн¤. Ѕез ¬. ≤. Ћен≥на, без створенн¤ ним б≥льшовицькоњ парт≥њ не було б украњнськоњ державност≥, ¤ка була реал≥зована в —оюз≥ –ад¤нських —оц≥ал≥стичних –еспубл≥к, а п≥сл¤ в≥домих под≥й 1991 року стала основою незалежност≥ ”крањни;

- саме  омун≥стична парт≥¤, що продовжила справу Ћен≥на, добилас¤ воззТЇднанн¤ ус≥х украњнських земель в склад≥ Їдиноњ украњнськоњ держави. —ьогодн≥шн¤ соборна ”крањна в нин≥шн≥х кордонах Ц лен≥нський спадок;

- ¬. ≤. Ћен≥н був ≥н≥ц≥атором ≥ндустр≥ал≥зац≥њ –ад¤нськоњ ”крањни. ѕотужна промислов≥сть нашоњ крањни Ц це також лен≥нський спадок, ¤кий ось уже ш≥стнадц¤ть рок≥в н≥¤к не роздерибанить буржуазна держава. «авд¤ки лен≥нськ≥й аграрн≥й програм≥ в ”крањн≥ було створене високорозвинене с≥льське господарство, активно розвивалась ≥нфраструктура села, зруйнованого реставраторами кап≥тал≥зму;

- ¬.≤. Ћен≥н сто¤в б≥л¤ виток≥в украњнського культурно-нац≥онального в≥дродженн¤ 1920-х рок≥в, завд¤ки чому наш≥ сп≥вв≥тчизники навчились читати ≥ писати на р≥дн≥й мов≥. ≤, до реч≥, саме за ≥н≥ц≥ативою ¬. ≤. Ћен≥на ≥мТ¤ “. √. Ўевченка було внесено до списку д≥¤ч≥в, кому рад¤нська влада спорудила монументальн≥ памТ¤тники в першочерговому пор¤дку. —аме в –ад¤нськ≥й ”крањн≥ були вихован≥ численнн≥ кадри культурноњ, техн≥чноњ, науковоњ ≥нтел≥генц≥њ, ¤ка прославила державу видатними дос¤гненн¤ми в найр≥зноман≥тн≥ших галуз¤х людськоњ д≥¤льност≥.  ниги украњнських письменник≥в видавались колосальними тиражами, а украњнське мистецтво користувалось авторитетом ≥ любовТю м≥льйон≥в людей у всьому св≥т≥.

“ому захистити сьогодн≥ ≥мТ¤ великого Ћен≥на в кожн≥й назв≥, кожен памТ¤тник йому Ц означаЇ не просто захистити ≥сторичну правду про звершенн¤ ≥ подвиги наших батьк≥в ≥ д≥д≥в, зд≥йснен≥ з цим великим ≥мТ¤м, а й право кожноњ трудовоњ людини на г≥дне житт¤ тепер, в умовах нов≥тнього кап≥тал≥стичного поневоленн¤, бо прикладом усього свого житт¤, житт¤ видатноњ особистост≥, що Ђв≥дмовилас¤ в≥д ус≥х радощ≥в св≥ту заради важкоњ роботи дл¤ щаст¤ людейї ( ќ. ћ. √орький), ¬. ≤. Ћен≥н в памТ¤тниках та назвах ≥ сьогодн≥ несе високу м≥с≥ю боротьби за ≥нтереси трудового народу, символ≥зуЇ звинуваченн¤ руйн≥вникам великоњ справедливоњ держави, ¤ку в≥н заснував. ќсь зв≥дки ненависть до Ћен≥на ≥ страх перед ним у тих, хто збагативс¤ пограбуванн¤м результат≥в важкоњ прац≥ рад¤нських людей, ≥ хоче назавжди закр≥пити поневоленн¤ њх нащадк≥в, ось зв≥дки у них бажанн¤ знести з постамент≥в постать захисника ус≥х чесних ≥ знедолених людей.
“ому скажемо:
ЂЌ≥ї - сучасним вандалам!
√еть руки в≥д рад¤нських памТ¤тник≥в ≥ назв!
ѕод≥њ останнього часу з ус≥Їю очевидн≥стю засв≥дчили реальну загрозу неофашизму в ”крањн≥.
ѕрезидент ёщенко та його оточенн¤ посилили в≥дкритий наступ на пол≥тичн≥ права ≥ свободи громад¤н, розпочали брудну в≥йну з памТ¤тниками ≥ традиц≥¤ми рад¤нського минулого, орган≥зували цин≥чн≥ танц≥ на к≥стках наших предк≥в, переписуючи в≥тчизн¤ну ≥стор≥ю, оголошуючи геро¤ми терорист≥в та фашистських пособник≥в ≥з ќ”Ќ-”ѕј . ¬они чин¤ть в≥дкритий тиск на органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, примушуючи њх приймати р≥шенн¤ про знесенн¤ памТ¤тник≥в Ћен≥ну ≥ ≥ншим видатним пол≥тичним ≥ державним д≥¤чам рад¤нськоњ держави, вимагають перейменовувати вулиц≥, назван≥ њх ≥менами. —аме про це йдетьс¤ у лист≥ голови „еркаськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ ќ.¬. „еревка, ¤кого в≥н нещодавно над≥слав кер≥вникам районних та м≥сцевих рад област≥. —таЇ зрозум≥ло, що Уголодоморна кампан≥¤Ф пересл≥дуЇ одну мету: очорнити рад¤нське минуле, дискредитувати комун≥стичну ≥деолог≥ю, ¤ка в≥дстоюЇ ≥деали р≥вност≥ людей ≥ соц≥альноњ справедливост≥, зрештою, знищити саму пам''¤ть про незаперечн≥ дос¤гненн¤ рад¤нськоњ держави, ¤к≥ уособлюЇ постать њњ засновника Ц ¬.≤.Ћен≥на.
” звТ¤зку з цим комун≥сти „еркащини нагадують ус≥м Ђ≥ванамї, ¤к≥ забувають не лише св≥й родов≥д, а й елементарн≥ факти ≥стор≥њ: по-перше, ¬. ≤ Ћен≥н до, так званого, Ђголодоморуї 1932 -1933-х рок≥в н≥¤ким чином не причетний, бо помер у 1924 роц≥;
по-друге, ус≥м своњм житт¤м ≥ д≥¤льн≥стю ¬.≤.Ћен≥н заслужив на те, щоб бути ув≥чненим у щирому серц≥ ≥ вд¤чн≥й памТ¤т≥ кожного украњнц¤, а надто такого, ¤кий зарахував себе до когорти , так званих, Ђнац≥онально-св≥домихї. јдже жоден гетьман чи будь-¤кий ≥нший в≥домий д≥¤ч не зробив дл¤ неньки-”крањни ст≥льки, ск≥льки зробив великий Ћен≥н.
«вернемось до незаперечних факт≥в:

- очолюван≥ ¬. ≤. Ћен≥ним б≥льшовики були в –ос≥њ Їдиною парт≥Їю, ¤ка п≥сл¤ Ћютневоњ революц≥њ п≥дтримала украњнський нац≥ональний рух. Ѕез Ћен≥на в≥н захлинувс¤ б уже л≥том 1917 року;

- саме за пропозиц≥Їю ¬. ≤. Ћен≥на в програм≥ б≥льшовицькоњ парт≥њ було проголошено право нац≥й на самовизначенн¤. Ѕез ¬. ≤. Ћен≥на, без створенн¤ ним б≥льшовицькоњ парт≥њ не було б украњнськоњ державност≥, ¤ка була реал≥зована в —оюз≥ –ад¤нських —оц≥ал≥стичних –еспубл≥к, а п≥сл¤ в≥домих под≥й 1991 року стала основою незалежност≥ ”крањни;

- саме  омун≥стична парт≥¤, що продовжила справу Ћен≥на, добилас¤ воззТЇднанн¤ ус≥х украњнських земель в склад≥ Їдиноњ украњнськоњ держави. —ьогодн≥шн¤ соборна ”крањна в нин≥шн≥х кордонах Ц лен≥нський спадок;

- ¬. ≤. Ћен≥н був ≥н≥ц≥атором ≥ндустр≥ал≥зац≥њ –ад¤нськоњ ”крањни. ѕотужна промислов≥сть нашоњ крањни Ц це також лен≥нський спадок, ¤кий ось уже ш≥стнадц¤ть рок≥в н≥¤к не роздерибанить буржуазна держава. «авд¤ки лен≥нськ≥й аграрн≥й програм≥ в ”крањн≥ було створене високорозвинене с≥льське господарство, активно розвивалась ≥нфраструктура села, зруйнованого реставраторами кап≥тал≥зму;

- ¬.≤. Ћен≥н сто¤в б≥л¤ виток≥в украњнського культурно-нац≥онального в≥дродженн¤ 1920-х рок≥в, завд¤ки чому наш≥ сп≥вв≥тчизники навчились читати ≥ писати на р≥дн≥й мов≥. ≤, до реч≥, саме за ≥н≥ц≥ативою ¬. ≤. Ћен≥на ≥мТ¤ “. √. Ўевченка було внесено до списку д≥¤ч≥в, кому рад¤нська влада спорудила монументальн≥ памТ¤тники в першочерговому пор¤дку. —аме в –ад¤нськ≥й ”крањн≥ були вихован≥ численнн≥ кадри культурноњ, техн≥чноњ, науковоњ ≥нтел≥генц≥њ, ¤ка прославила державу видатними дос¤гненн¤ми в найр≥зноман≥тн≥ших галуз¤х людськоњ д≥¤льност≥.  ниги украњнських письменник≥в видавались колосальними тиражами, а украњнське мистецтво користувалось авторитетом ≥ любовТю м≥льйон≥в людей у всьому св≥т≥.

“ому захистити сьогодн≥ ≥мТ¤ великого Ћен≥на в кожн≥й назв≥, кожен памТ¤тник йому Ц означаЇ не просто захистити ≥сторичну правду про звершенн¤ ≥ подвиги наших батьк≥в ≥ д≥д≥в, зд≥йснен≥ з цим великим ≥мТ¤м, а й право кожноњ трудовоњ людини на г≥дне житт¤ тепер, в умовах нов≥тнього кап≥тал≥стичного поневоленн¤, бо прикладом усього свого житт¤, житт¤ видатноњ особистост≥, що Ђв≥дмовилас¤ в≥д ус≥х радощ≥в св≥ту заради важкоњ роботи дл¤ щаст¤ людейї ( ќ. ћ. √орький), ¬. ≤. Ћен≥н в памТ¤тниках та назвах ≥ сьогодн≥ несе високу м≥с≥ю боротьби за ≥нтереси трудового народу, символ≥зуЇ звинуваченн¤ руйн≥вникам великоњ справедливоњ держави, ¤ку в≥н заснував. ќсь зв≥дки ненависть до Ћен≥на ≥ страх перед ним у тих, хто збагативс¤ пограбуванн¤м результат≥в важкоњ прац≥ рад¤нських людей, ≥ хоче назавжди закр≥пити поневоленн¤ њх нащадк≥в, ось зв≥дки у них бажанн¤ знести з постамент≥в постать захисника ус≥х чесних ≥ знедолених людей.
“ому скажемо:
ЂЌ≥ї - сучасним вандалам!
√еть руки в≥д рад¤нських памТ¤тник≥в ≥ назв!
—лава великому Ћен≥ну!