Ќа зн≥мку: презид≥¤ конференц≥њ. ‘ото ё.ƒанилова.

÷≥ дати не просто ф≥ксують ≥сторичний процес розвитку нашого сусп≥льства: вони св≥дчать про величезну життЇдайну силу, закладену в найб≥льш прогресивн≥й ≥деолог≥њ людства Ц комун≥стичн≥й ≥ ¤к≥й не п≥двладний час. ѕокол≥нн¤ людей зм≥нюютьс¤, але ≥дењ р≥вност≥, братерства, свободи, в≥льного розвитку особистост≥ не лише не зникають, але дедал≥ б≥льше набирають поширенн¤, завойовують крањни ≥ континенти. ЌемаЇ абсолютно н≥¤ких сумн≥в≥в, що з часом ≥ народ ”крањни, нарешт≥, прозр≥Ї ≥ п≥д кер≥вництвом  омун≥стичноњ парт≥њ знову стане на соц≥ал≥стичний шл¤х, продовжить формуванн¤ ≥ буд≥вництво сусп≥льства, започаткованого в 1917 роц≥.

Ќа зн≥мку: ¬асиль ™вгенович якубенко, нагороджений орденом Ћен≥на. “альн≥вська районна парт≥йна орган≥зац≥¤. ‘ото ё.ƒанилова.

јле дл¤ цього крањну треба в≥двоювати в тих, кому так легко ≥ бездумно в 90-х в≥ддали владу ≥ право розпор¤джатис¤ долею м≥льйон≥в людей. ’оча вже тод≥ можна було передбачити, що нов≥тн≥ демократи нац≥лен≥ на реставрац≥ю кап≥тал≥зму, знищенн¤ народовладд¤ ¤к сут≥ рад¤нськоњ влади. ўо й сталос¤ за ц≥ 17 рок≥в ≥снуванн¤, так званоњ, незалежност≥.

≤ сьогодн≥ украњнський народ переживаЇ не кращ≥ часи. ДќранжевийФ режим разом з ёщенком, захопивши обманом владу, намагаЇтьс¤ укр≥пити позиц≥њ кап≥тал≥зму, узаконити награбоване, забезпечити соб≥ з допомогою —Ўј ≥ св≥тового кап≥талу повну безкарн≥сть ≥ захищен≥сть. ƒбаючи лише про власний добробут, пан≥вний клас зовс≥м не турбуЇтьс¤ про добробут вкрай зб≥дн≥лого населенн¤, задоволенн¤ життЇвих потреб людей. ≤ ¤кщо з таким станом мир¤тьс¤ б≥льш н≥ж 130 парт≥й, ¤к≥ Ї в ”крањн≥, то з цим злом не можуть миритис¤ комун≥сти.

‘ракц≥¤  омпарт≥њ ”крањни у ¬ерховн≥й –ад≥, „еркаська обласна парт≥йна орган≥зац≥¤ робл¤ть все, щоб не допустити дальшого зубож≥нн¤, знищенн¤ крањни, перетворенн¤ њњ в прислужника ≥нтерес≥в св≥тового кап≥талу, повернути державу обличч¤м до труд¤щих. Ќа жкаль, не завжди ≥ не все вдаЇтьс¤.

Ќа обласн≥й парт≥йн≥й конференц≥њ, ¤ка п≥дводила п≥дсумки роботи обласноњ парт≥йноњ орган≥зац≥њ за три роки, було детально проанал≥зовано ≥ зроблено висновки щодо реальноњ економ≥ки, становища громад¤н, перспектив розвитку.

Ќа жаль, н≥чого вт≥шного сьогодн≥ не бачитьс¤. Ѕ≥льше того, ќ.‘.ёхимець, наприклад, говорила, що загроза фашизму, ¤кий насаджуЇтьс¤ в ”крањн≥ безпосередньо ёщенком, Ї ц≥лком реальною. ј це означаЇ введенн¤, ¤к у прибалт≥в, люстрац≥њ, пошук в≥- дьом, новий наступ на комун≥стичн≥ осередки. Дќранжев≥Ф розум≥ють, що украњнське сусп≥льство знову готове повернутис¤ обличч¤м до комун≥ст≥в ≥  омпарт≥њ ”крањни ≥ тому з такою ненавистю ≥ люттю воюють проти нас. “ому ми не маЇмо права розслабл¤тис¤.

Ќадзвичайно небезпечним Ї також настирливе прагненн¤ режиму будь-що зробити землю товаром. ћожливо, дехто ≥з сел¤н не бачить в цьому н≥¤коњ небезпеки ≥ готовий вступити в торг ≥з владою. јле, треба сказати, в≥н, ¤к ≥ ран≥ше, њй програЇ. “акий торг може зак≥нчитис¤ тим, що сел¤н просто зженуть з њхньоњ р≥дноњ земл≥. —права в тому, що —получен≥ Ўтати јмерики, в≥дчуваючи деф≥цит нафтопродукт≥в, запускають в себе програму по виробництву б≥опалива дл¤ автомоб≥л≥в та ≥ншого транспорту, ¤ке маЇ виробл¤тис¤ ≥з зерна пшениц≥, кукурудзи, сон¤шнику, рапсу та ≥н. «емл≥ своЇњ дл¤ вирощуванн¤ цих культур в —Ўј немаЇ, ≥ јмерика спр¤мовуЇ св≥й погл¤д на ”крањну, де маЇ свого прислужника ≥ слухн¤ного виконавц¤ њњ вол≥. Ќаша земл¤ потр≥бна —Ўј ¤к сировинна база, ≥ њм плювати на украњнських сел¤н ≥ на њхню долю. —аме тому тепер≥шн¤ коал≥ц≥йна б≥льш≥сть в особ≥ бют≥вц≥в та нашоук рањнц≥в, за словами ќ.ћ.“каченка, вперто торпедуЇ законопроекти ѕ.ћ.—имоненка про заборону продажу земл≥ ≥ноземц¤м та про закуп≥влю земл≥, ¤ка не використовуЇтьс¤ (а такоњ Ї вже б≥льше 10 м≥льйон≥в гектар≥в) ≥ в ¤к≥й м≥ст¤ть- с¤ корисн≥ копалини, у власн≥сть держави.

÷ю правду до св≥домост≥ сел¤н, кр≥м комун≥ст≥в, донести н≥кому. “ому с≥льськ≥ парт≥йн≥ осередки, райкоми парт≥њ повинн≥ розгорнути навколо ц≥Їњ проблеми широке розТ¤сненн¤ њњ сут≥, розкривати злочинн≥ плани ДпомаранчевоњФ влади, орган≥зовувати широкий протест проти перетворенн¤ земл≥ в товар, надсилати своњ вимоги ≥ резолюц≥њ з цього питанн¤ до ¬ерховноњ –ади, ѕрезиденту,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. ћи не можемо допустити, щоб на наш≥й земл≥ панували чужоземц≥ ≥ використовували наш≥ природн≥ багатства.

“реба вимагати в≥д влади суворого дотриманн¤ ст. 13  онституц≥њ ”крањни, ¤ка наголошуЇ, що земл¤ Ц це всенародне багатство, ≥ н≥кому, нав≥ть ѕрезиденту, не дано право њњ транжирити, розбазарювати, в≥ддавати у власн≥сть чужоземц¤м.

ѕеретворенн¤ земл≥ на товар, наголошував ќ.ћ.“каченко, зг≥дно  онституц≥њ, може розц≥нюватис¤, ¤к зрада народу, ≥ мати повн≥ п≥дстави дл¤ в≥дставки ёщенка з посади ѕрезидента. ≤ на ц≥й особливост≥ н≥¤ка пол≥тич на сила, кр≥м комун≥ст≥в, не буде загострювати увагу громад¤н. «начить це потр≥бно робити нам.

Ќа зн≥мку: ќлександр ћиколайович “каченко, √ерой —оц≥ал≥стичноњ ѕрац≥, народний депутат ”крањни. ‘ото ё.ƒанилова.

¬загал≥, даючи в≥дпов≥дь на запитанн¤, що в≥дбуваЇтьс¤ в держав≥ з позиц≥њ людини, ¤ка розум≥Їтьс¤ в цих питанн¤х, ќ.ћ.“каченко говорив, що ”крањну сьогодн≥ просто колон≥зують. јле робитьс¤ це зовс≥м по-≥ншому, не так, ¤к ми знаЇмо про це з ≥стор≥њ людства.—Ўј потр≥бн≥ нов≥ територ≥њ, земл≥, природн≥ багатства, нов≥ раби, прислужники ≥ лакењ, готов≥ лизати руки д¤д≥ —ему ≥ на догоду йому винищувати власний народ.

ƒл¤ перетворенн¤ крањни в колон≥ю не потр≥бна в≥йна. ¬арто лишень знищити њњ економ≥ку, нац≥ональну культуру, традиц≥њ, насадити чуж≥ ц≥нност≥, змусити людей шукати щаст¤ на чужин≥, переписати ≥стор≥ю, виховати молодь у ворожнеч≥ до старшого покол≥нн¤ та багато ≥н. ¬се це ми бачимо в ”крањн≥ б≥льше 17 рок≥в. «а експертними оц≥нками, в результат≥ антинародних реформ, в крањн≥ до 80 в≥дсотк≥в населенн¤ в≥днос¤тьс¤ до категор≥њ б≥дних. ќднак дивуЇ ≥нше. √ромад¤ни не т≥льки не протестують проти такого становища, але й знову привод¤ть до влади своњх гнобител≥в. Д”мом –оссию не пон¤тьФ, Ц говорив один з видатних поет≥в. ”крањну Ц також.  оли ур¤д √рец≥њ вир≥шив зб≥льшити на к≥лька рок≥в в≥к дл¤ виходу на пенс≥ю, проти цього п≥дн¤лас¤ вс¤ √рец≥¤, ≥ ур¤д змушений був в≥дступити. ¬ ”крањн≥ розвалили промислов≥сть, с≥льське господарство, культуру, науку,арм≥ю, змусили покинути в пошуках роботи понад 7 м≥льйон≥в украњнц≥в, до 7,5 м≥льйона поховали на цвинтар¤х, нас давл¤ть високими ц≥нами, тарифами, ≥нфл¤ц≥Їю... “ерп≥нню украњнц≥в позаздрив би ур¤д будь-¤коњ ≥ншоњ крањни. Ќа душу населенн¤ при потреб≥ 86 кг м¤са, населенн¤ споживаЇ 13 кг,в≥дпов≥дно, з 280 кг молока Ц лише 130. ј ѕрезидент розгортаЇ кампан≥ю про ДгеноцидФ 1932-33 рок≥в. „ому н≥хто з влади не говорить про справжн≥й геноцид нац≥њ сьогодн≥?

¬ наших людей, говорив ћ.ћ.≤ванченко, зовс≥м в≥дсутн≥й внутр≥шн≥й протест. ’≥ба це нормально, коли на акц≥њ протесту виходить ¤кась сотн¤ чи к≥лька сотень черкащан? ¬с≥ чекають ¤когось блага. Ќе буде його, допоки люди сам≥ не усв≥домл¤ть до к≥нц¤ слова Д≤нтернац≥оналуФ:

Ќикто не даст нам избавлень¤ Ц

Ќи бог, ни царь, и не герой,

ƒобьемс¤ мы освобождень¤

—воею собственной рукой.

¬икликати в людини внутр≥шн≥й протест проти несправедливост≥, насамперед соц≥альноњ, не вичавивши з нењ психолог≥ю раба, практично не можливо. јле це потр≥бно робити. ≤ знову ж таки, кр≥м комун≥ст≥в, первинних осередк≥в, райком≥в парт≥њ, цим н≥хто не буде займатис¤. “реба повертатись до славних традиц≥й боротьби украњнського народу минулих стол≥ть, в≥дновлювати в памТ¤т≥ ≥мена героњв, борц≥в за щаст¤ людей, до ≥стор≥њ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, покол≥нь, що будували й захищали рад¤нську державу, ум≥ло повТ¤зувати минуле ≥з сучасн≥стю.

ѕоказовим у цьому план≥ Ї, наприклад, робота ”манськоњ м≥ськоњ орган≥зац≥њ ¬сеукрањнського союзу ж≥нок-труд≥вниць, ¤к≥ беруть участь у р≥зних дит¤чих творчих конкурсах, п≥дтримують талановитих д≥тей. Ќещодавно з допомогою орган≥зац≥њ група д≥тей побувала на екскурс≥њ по м≥сц¤х молодогвард≥йц≥в. Ќа власн≥ оч≥ вони побачили фашистськ≥ заст≥нки, де катували юних п≥дп≥льник≥в ≥ де њх стратили. ¬раженн¤ в≥д поњздки перевершили вс≥ спод≥ванн¤.

≤ це наочний приклад того, що первинн≥ парт≥йн≥ орган≥зац≥њ повинн≥ мати т≥сний звТ¤зок з громадськими орган≥зац≥¤ми, насамперед ветеранськими, щоб вести серед молод≥ та й серед ≥нших категор≥й населенн¤ свою виховну й ≥деолог≥чну роботу.

“им б≥льш, що парт≥њ, ¤к п≥дкреслював ¬.ћ.ќплачко, вдалос¤ зробити ≥нформац≥йний прорив не т≥льки на р≥вн≥  иЇва, але й на м≥сцевому р≥вн≥. ≤ „еркаська обласна орган≥зац≥¤, наприклад, завд¤ки програм≥ Д«аради людей ≥ дл¤ людейФ на обласному телебаченн≥ ≥ рад≥о теж маЇ тепер можлив≥сть пр¤ мого сп≥лкуванн¤ з виборц¤ми, п≥дн≥мати в передачах актуальн≥ питанн¤ житт¤ м≥ста ≥ села, вимагати в≥д влади реагувати на критичн≥ виступи.

Ќов≥ можливост≥ працювати з населенн¤м по¤вилис¤ в обласн≥й парт≥йн≥й орган≥зац≥њ з приходом комун≥ст≥в-депутат≥в до м≥сцевих рад в результат≥ вибор≥в. ѕравда, к≥льк≥сть њх у радах ще не така, щоб без проблем вир≥шувати питанн¤ м≥сцевого р≥вн¤. јле головним у цьому, ¤к показуЇ практика, Ї не ст≥льки к≥льк≥сть, ск≥льки ум≥нн¤, наполеглив≥сть, принципов≥сть, гнучк≥сть мисленн¤ ≥ д≥й. —аме про такий п≥дх≥д у робот≥ говорив ¬.‘.Ѕ≥лоусов Ц депутат „еркаськоњ м≥ськоњ ради.

Ќа зн≥мку: ¬≥ктор ‘едорович Ѕ≥лоусов, депутат „еркаськоњ м≥ськоњ ради. ‘ото ё.ƒанилова.

¬ комун≥стичн≥й груп≥ тут всього 4 особи, але жодна сес≥¤ не обходитьс¤, щоб вони не виступили з ¤коюсь пропозиц≥Їю чи депутатським запитом до голови м≥ста чи виконкому. —ьогодн≥ найб≥льш тривожним ≥ небезпечним дл¤ жител≥в Ї той факт, що за пр¤мого спри¤нн¤ ≥ потуранн¤ голови —.ќдарича в м≥ст≥ ведетьс¤ хаотична забудова, дозволи на використанн¤ земельних д≥л¤нок видаютьс¤ особам, близьким до голови ≥ пол≥тичних парт≥й. ¬ район≥ аеропорту, наприклад, приватним власникам в≥ддано 32 гектари земл≥, ≥ лише за наст≥йливими вимогами комун≥ст≥в сес≥¤ прийн¤ла р≥шенн¤ про службове розсл≥дуванн¤ цього та ≥нших факт≥в розбазарюванн¤ м≥ськоњ земл≥. «а пропозиц≥Їю групи комун≥ст≥в з м≥ського бюджету вид≥лен≥ кошти на благоустр≥й парку х≥м≥к≥в, ремонт ≥ реконструкц≥ю вул. √.ƒн≥пра, реконструкц≥ю л≥кувального центру ДјстраФ, на спорудженн¤ памТ¤тника чорнобильц¤м та ≥н.

јктивно про¤вл¤ють себе й обранц≥ в≥д районних комун≥стичних орган≥зац≥й у ’ристин≥вц≥, Ўпол≥, ¬атут≥ному, «олотонош≥, —м≥л≥ та ≥нших районах. “ака д≥¤льн≥сть комун≥ст≥в- де- путат≥в Ц св≥дченн¤ того, що њхн≥ слова, њхн≥ передвиборч≥ програми не розход¤тьс¤ з д≥лом, що лише така прац¤ даЇ вс≥ п≥дстави мати в майбутньому в м≥сцевих радах б≥льше представник≥в  омпарт≥њ ”крањни.

ѕро необх≥дн≥сть кращоњ орган≥зац≥њ роботи з молоддю, зокрема п≥онерського руху, створенн¤ в област≥ п≥онерського табору говорив Ѕ.ѕ.√речаний. «вичайно, при вир≥шенн≥ цього питанн¤ потр≥бна й допомога ÷ентрального  ом≥тету парт≥њ.

Ќа зн≥мку: молод≥ делегати конференц≥њ з ¬.√.–оЇнком ≥ ¬.ћ.ќплачком д≥л¤тьс¤ своњми враженн¤ми. ‘ото ё.ƒанилова.

ўоб усп≥шно вести орган≥заторську, масово-пол≥тичну, ≥деолог≥чну д≥¤ль- н≥сть, йти з парт≥йним словом до людей, п≥дкреслювали виступаюч≥, потр≥бно багато чого знати самому, насамперед вченн¤ марксизму-лен≥н≥зму. ¬ голов≥, нагадував присутн≥м присл≥вТ¤ ћ.—.–оманов, б≥льше сили, ¤к у руках, ≥ закликав наповнювати голови людей нашою соц≥ал≥стичною ≥деолог≥Їю. ќднак не вс≥ комун≥сти з належною в≥дпов≥дальн≥стю до цього ставл¤тьс¤. ™ орган≥зац≥њ, де взагал≥ в≥дсутн≥ зан¤тт¤ системи пол≥тичноњ осв≥ти, члени парт≥њ не займаютьс¤ самоосв≥тою, не передплачують парт≥йних ви дань. « чим тод≥ йти до людей ≥ ¤к≥ давати в≥дпов≥д≥ на њхн≥ запитанн¤?

јктуальн≥сть такого навчанн¤ про¤вл¤тьс¤ ≥ в тому, що сьогодн≥ в р¤ди  ѕ” приход¤ть молод≥ люди, ¤к≥ слабо об≥знан≥ з творами ћаркса, ≈нгельса, Ћен≥на, матер≥алами зТњзд≥в ≥ ѕленум≥в парт≥њ, статутом та ѕрограмою  ѕ”. ѕарт≥¤ Ц це не клуб дл¤ бажаючих провести св≥й час. Ѕез ≥дейного загартуванн¤, без глибокого розум≥нн¤ свого покликанн¤, своњх завдань таким люд¤м н≥чого робити в комун≥стичних осередках. Ѕо р¤довий член парт≥њ Ц це людина, ¤ка знаходитьс¤ на передньому крањ, в окоп≥, ¤к образно говорив ¬.ћ.ќплачко, ≥ працюЇ з населенн¤м. —аме в≥д його авторитету, ум≥нн¤, можливостей не т≥льки слухати людей, але й робити так, щоб люди слухали його, залежить загальний усп≥х.

“ак≥ комун≥сти Ї, зокрема, в ’ристин≥вському,  орсунь-Ўевченк≥вському, Ўпол¤нському, «олотон≥ському, ”манському, ћаньк≥вському та ≥нших районах, м≥стах „еркасах, —м≥л≥, ”ман≥, ¬атут≥ному. Ќа цих позитивних прикладах наголошувалос¤ у зв≥тн≥й допов≥д≥, у виступах ¬.ј.ќрла, ћ.ј.ƒзигори, ¬.‘.Ѕ≥лоусова, ќ.≤.¬ергала, у постанов≥ конференц≥њ.

јнал≥зуючи роботу парт≥йних ком≥тет≥в за зв≥тний пер≥од, делегати наголошували на р¤д≥ питань, ¤к≥ потребують покращенн¤, б≥льшоњ уваги, ефективн≥шого використанн¤ потенц≥алу парт≥йних орган≥зац≥й. «окрема це стосуЇтьс¤ добору ≥ прийому нових член≥в  ѕ”, насамперед молод≥, посиленн¤ впливу в роб≥тничому, молод≥жному та сел¤нському середовищ≥, серед ≥нтел≥генц≥њ, кращоњ взаЇмод≥њ з громадськими орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ вход¤ть до Ћ≥вого фронту „еркащини, орган≥зац≥њ протестного руху.

¬≥дзначивши факт зм≥цненн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази обкому та райком≥в парт≥њ, делегати говорили про необх≥дн≥сть кожного комун≥ста дбати про ф≥нансову п≥дтримку парт≥њ, вчасно ≥ в≥дпов≥дно ≥з статутом сплачувати членськ≥ внески, кр≥пити парт≥йну дисципл≥ну, Їдн≥сть своњх р¤д≥в.

¬иход¤чи з настанов ’’’1’ з'њзду парт≥њ,≥ того, що  омпарт≥¤ , ≥ надал≥ виступатиме ¤к посл≥довна, системна опозиц≥¤ до правл¤чого в ”крањн≥ режиму, добиватиметьс¤ радикальноњ зм≥ни пол≥тичного курсу дл¤ переходу сусп≥льства на соц≥ал≥стичний шл¤х розвитку, конференц≥¤ зобов'¤зала парт≥йн≥ орган≥зац≥њ, представник≥в парт≥њ в м≥сцевих радах, ус≥х комун≥ст≥в викривати антинародну суть правл¤чого режиму.

ѕотр≥бно вс≥л¤ко протид≥¤ти планам тотальноњ приватизац≥њ, наполегливо добиватис¤ поверненн¤ в державну ≥ колективну власн≥сть незаконно приватизованих стратег≥чно важливих п≥дприЇмств ≥ галузей, вжити вс≥х законних заход≥в дл¤ недопущенн¤ кул≥вл≥-продажу земель с≥льськогосподарського призначенн¤ та вс≥л¤ко спри¤ти утвердженню кооперативних форм орган≥зац≥њ виробництва на сел≥.

—.¬Ћј—ё .