«Запорожець за Дунаєм» на зарубіжній сцені (05.06.2008 г.)
Нещодавно виповнилося 195 років від дня народження видатного українського співака і композитора С.С.Гулака- Артемовського. Він по праву вважається корифеєм української музичної культури.
На його батьківщині в м. Городище діє музей, якому присвоєно звання народного. Багато жителів і гостей міста відвідали його, вшановуючи пам’ять нашого великого земляка, чий геній і зараз сяє зіркою першої величини на небосхилі оперного мистецтва.
Неодноразово буваючи в музеї та читаючи путівника, якого склав активний краєзнавець Г.Х.Коваль, звернув увагу на те, що перша українська опера „Запорожець за Дунаєм” була поставлена на сценах багатьох театрів світу. В експозиції є фотографії сцени у постановці Краківського оперного театру в 1958 році. Оголошення, взяте з нью-йоркської газети, та титу- льна сторінка програми анг-лійською мовою говорять про те, що опера кілька разів ставилась і за океаном.
Артисти Київського оперного театру здійснили постановку опери в Бєлграді та Софії, про що розповідають фотографії та буклети. З великим успіхом пройшов „Запорожець за Дунаєм” у Бухаресті і Клужі.
В музеї експонується афіша, прислана з Франції, яка свід- чить про тріумф опери в Парижі. На ній є дописка про те, що спектакль буде проведений повторно. Дата постановки виправлена двічі, тобто відбулося три спектаклі. Оперу ставив один з нащадків композитора М.Е.Гулак-Артемовський.У 1950 році він організував з учнів Паризької російської гімназії любительську групу, яка пропагувала цей твір серед французьких глядачів.
З титульної сторінки альбому, надрукованого в Канаді, дізнаємося, що опера „Запорожець за Дунаєм” була екранізована в цій країні.
Особливу увагу викликає повідомлення, що на трьох фотографіях зафіксовані сцени з опери у постановці чеських і словацьких артистів та рецензія на спектакль, надруковані у чехословацькому журналі.
Звичайно, захотілося прочитати відгук закордонного автора про видатний твір нашого земляка. Після старанного огляду експозиції знайшов вказані експонати. Спочатку виявив три чорно-білих фотознімки сцени з опери і початок рецензії. Потім віднайшов сторінку журналу ”Світ соціалізму” на словацькій мові від 10 січня 1953 року. Саме вона послужила, так би мовити, першоджерелом для експонатів, оскільки невідомий фотограф перефотографував жу-рнальні знімки і початок рецензії на оперу, написану Петером Трієнь.
Автор відзначив, що на завершення традиційного місячника чехословацько-радянської дру- жби колектив національного театру оперети в Братіславі здійснив постановку опери „Запорожець за Дунаєм”. Підкресливши, що ця класична опера є по суті українською „Проданою нареченою”, він відмітив, що вже 90 років вона не сходить зі сцен українських театрів. Бо „Запорожець за Дунаєм” – твір народний, самобутній і , насамперед, національний.
Читачам Петер Трієнь повідомив, що вперше опера була поставлена в 1863 році на сцені Маріїнського театру в Петербурзі. В ній показані типові образи українських козаків, широка українська душа. Коротко ознайомивши з сюжетом, особливо наголосив, що ця комічна опера оптимістична. В ній вперше відображений український народ, його добросердечність, щирість і гордість.
Автор рецензії підкреслив, що музика С.С.Гулака - Артемовського ґрунтується на народній творчості, виходить з українських пісенних джерел, сповнена лірики, гумору і в цьому сила і популярність опери. Народні мотиви, чисті українські інтонації визначали живий, оптимістичний характер твору. Петер Трієнь відмітив, що колектив національного театру оперети у Братіславі в цілому добре справився з постановкою опери „Запорожець за Дунаєм”, яка полюбилася глядачам. Молоді артисти під керівництвом режисира Стефана Мунка зуміли показати досто- їнства класичного твору.
Високої оцінки заслуговує виконання ролі Івана Карася артистом Ярославом Розсівало, перевтілення якого було типовим і переконливим. Голосом і жестом він зумів відобразити риси характеру запорожців. Його Іван Карась „дихав здоровим оптимізмом, народним гумором і нездоланною вірою в сили народу”.
Виконавська майстерність молодих артистів також була на гідному рівні...Високої оцінки заслуговує хореографія Елли Фухсової – Лекотської. Українські танці поставлені з справжнім темпераментом, насичені здоровим оптимізмом і технічно відшліфовані.
„Постановкою опери „Запорожець за Дунаєм” колектив національного театру оперети в Братіславі довів, що може інтерпретувати художні і народні твори”, – такого висновку ді- йшов автор і зауважив, – це було також успішне завершення місячника чехословацько-радянської дружби. Бо наблизило нашим глядачам одну з видатних опер української класики і зміцнило взаєморозуміння та дружбу наших народів”.
Перлина української музичної культури опера „Запорожець за Дунаєм” стала надбанням світової оперної сцени і сьогодні захоплює слухачів народною пісенністю мелодій, багатим українським гумором.
А.ХОРЕНКОВ.