нига в≥дпов≥дальност≥ ѕрезидента ¬≥д≥йшов у минуле 2007 р≥к, ¤кий став черговою стор≥нкою нов≥тньоњ ≥стор≥њ ”крањни, написанноњ нин≥шн≥м поколенн¤м людей. —тор≥нкою в багато чому складною, траг≥чною, хворобливою дл¤ б≥льшост≥ населенн¤, непередбачуваних р≥шень ≥ д≥й пол≥тик≥в ≥ представник≥в влади. √оловною д≥ючою особою в крањн≥, без сумн≥ву, був ѕрезидент ¬.ёщенко, ¤кий в≥дзначивс¤ не ст≥льки позитивними, ск≥льки негативними сторонами своЇњ д≥¤льност≥. ≤ ось, п≥дсумувавши все, що ним було зроблене, подумалось: а чому б не завести книгу в≥дпов≥дальност≥ ѕрезидента за т≥ ”кази, ¤к≥ в≥н видав, за пол≥тику, ¤ка в б≥льшост≥ випадк≥в не сп≥впадаЇ з громадською думкою, ≥ ≥нше. “ак от, ¤кщо говорити в ц≥лому, то треба сказати, що минулий р≥к був насичений пр¤мо-таки незрозум≥лими цив≥л≥зованим люд¤м антинародними, антиконституц≥йними д≥¤ми ѕрезидента ёщенка. ѓх початок, ¤к в≥домо, був закладений у кв≥тн≥- травн≥ ”казами про розпуск парламенту ≥ небувалим тиском на  онституц≥йний суд, ¤кий так ≥ дос≥ не вин≥с свого р≥шенн¤ щодо њх законност≥. ‘≥нал цього всього - достроков≥ вибори, ¤к≥ так ≥ не принесли спокою сусп≥льству. ј те, що ц≥ ”кази не в≥дпов≥дали  онституц≥њ, видно хоча б по тому, що ѕрезидент так ≥ не зм≥г знайти законноњ основи дл¤ розпуску ¬ерховноњ –ади ≥ зроблено це було, ¤к тепер любл¤ть говорити, у в≥дпов≥дност≥ з пол≥тичною доц≥льн≥стю. јле домовлен≥сть м≥ж головними гравц¤ми в держав≥ - це - не закон ≥ ѕрезидент мав би це мати на уваз≥ в першу чергу. ¬≥н просто цим знехтував. ƒал≥. ”каз ¬.ёщенка про в≥дзначенн¤ 100-р≥чч¤ в≥д дн¤ народженн¤ головного палача й ката «ах≥дноњ ”крањни, колишнього оф≥цера вермахту, оф≥цера ——, нагородженого ј.√≥тлером двома зал≥зними хрестами –оману Ўухевичу та присвоЇнн¤ йому званн¤ √еро¤ ”крањни. јморальн≥сть цього ”казу очевидна, ≥ ним ще раз було п≥дтверджено те, що "гарант"  онституц≥њ продовжуЇ вести себе ¤к висококвал≥ф≥кований сподвижник необандер≥вських сил. “а й нац≥онал-фашизм не знаЇ меж у ви¤вленн≥ своЇњ радост≥, а т≥, хто д≥йсно любить ≥ гордитьс¤ своЇю крањною, не можуть змиритис¤ з нанесеним приниженн¤м њњ чест≥ й г≥дност≥. Ќ≥чого под≥бного в жодн≥й крањн≥ не знайти. ¬ листопад≥ за волею ѕрезидента його в≥рноп≥ддан≥ лили сльози з приводу "голодомору" та "геноциду" ≥ про¤вл¤ли бурхливу д≥¤льн≥сть за межами ”крањни, схил¤ючи ≥нш≥ крањни до визнанн¤ цього н≥бито факту. ёщенко у цей час то прил≥тав у ƒонецьк на похорони загиблих шахтар≥в, то проводив в≥дкритий урок "голодомору"в середн≥й школ≥ на ∆итомирщин≥, то був присутн≥й в оперному театр≥ в оточенн≥ найб≥льш брехливих пол≥тик≥в, де в≥дсп≥вували померлих в≥д голоду сел¤н в 1932-1933 роках. якби не охорона, то в ƒонецьку, де до ёщенка Ї багато питань ще в≥дтод≥, коли в≥н був на посад≥ ѕрем"Їр-м≥н≥стра, за вказ≥вками ћ≥жнародного валютного фонду живцем закопував перспективн≥ шахти, бути б йому битим, ¤к ћазеп≥ з≥ шведами п≥д ѕолтавою.  раще йому було б й не зустр≥чатис¤ з колгоспниками, ¤к≥ до 1991 року спок≥йно працювали в колективних господарствах ≥ впевнено будували своЇ житт¤. –озгром колгосп≥в теж на сов≥ст≥ ¬.ёщенка, ¤кий допов≥дав у Ћондон≥ головним кап≥тал≥стам св≥ту, що з ними в ”крањн≥ пок≥нчено. Ќе можна не розц≥нювати ≥накше, ¤к затул¤нн¤м рота, й законопроект про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за "запереченн¤ факт≥в голодомору ≥ голокосту" та пр¤мим порушенн¤м статт≥ 34  онституц≥њ. ¬ н≥й закписано: " ожному гарантуЇтьс¤ право на свобуду думки ≥ слова, на в≥льне вираженн¤ своњх погл¤д≥в ≥ переконань.  ожен маЇ право в≥льно збирати, збер≥гати, використовувати ≥ поширювати ≥нформац≥ю усно, письмово або в ≥нший спос≥б, на св≥й виб≥р". ј цим законопроектом, а тод≥ законом, ¤кщо в≥н буде прийн¤тий, пан ѕрезидент буде т¤гти до буцегарн≥ кожного, хто маЇ ≥нш≥ судженн¤ про под≥њ 1932 -1933 рок≥в. ¬ ≥стор≥њ людства були приклади, коли за переконанн¤ людей кидали в тюрми. јле то було лише в тих крањнах, де панував фашизм. ѕравда,чимало людей постраждали ≥ в пер≥од ¤год≥всько-Їжовсько-бер≥Ївського свав≥лл¤, але ж ёщенко добре повинен знати, що саме  омун≥стична парт≥¤ р≥шуче засудила так≥ д≥њ на ’’,’’≤,’’≤≤ та ’’”≤≤ з"њздах, ≥ невинно засуджен≥ були повн≥стю реаб≥л≥тован≥. 10 грудн¤ 1948 року √енеральна јсамбле¤ ќќЌ проголосила ƒекларац≥ю прав людини, п≥д ¤кою стоњть п≥дпис ≥ ”крањнськоњ –—–. —татт¤ 19 ƒекларац≥њ говоиить: " ожна людина маЇ право на свободу переконань ≥ на в≥льне њх волеви¤вленн¤ нав≥ть незалежно в≥д державних кордон≥в". ј статт¤ 30 тлумачить, що не можна вчин¤ти д≥њ, спр¤мован≥ на знищенн¤ прав ≥ свобод. «в≥дси виходить, що ёщенко нам≥ривс¤ порушити не т≥льки власну  онституц≥ю, але й м≥жнародн≥ правов≥ акти, ≥ не нести за це н≥¤коњ в≥дпов≥дальност≥. јле так не буваЇ ≥ не може бути. ≤ ¤кщо не сьогодн≥, то в майбутньому в≥н всеодно повинен постати перед судом за ц≥ нег≥дн≥ д≥њ. ≤ хай цей запис у книз≥ в≥дпов≥дальност≥ ¬.ёщенка буде п≥дставою дл¤ висуненн¤ йому звинуваченн¤. …ого паталог≥чна ненависть до народноњ влади про¤вилась ≥ у в≥домому ”каз≥ про знищенн¤ символ≥в рад¤нськоњ пори, ≥ ¤кий уже ревно кинулись виконувати на м≥сц¤х його губернатори-приб≥чники. јле такого не можна допустити, щоб не втратити величезний пласт нашоњ ≥стор≥њ, повн≥стю зруйнувати зв"¤зок покол≥нь. ¬иход¤чи з на¤вноњ небезпеки, бюро райкому парт≥њ розробило тактику д≥й по запоб≥ганнню реал≥зац≥њ цих злочинних д≥й по л≥кв≥дац≥њ пам"¤тник≥в, зокрема ¬.≤.Ћен≥ну ≥ видатним революц≥йним д≥¤чам, твор¤ц¤м –ад¤нськоњ держави, по перейменуванню вулиць, площ, назв п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ≥ ≥н. ј це героњ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, письменники нашоњ епохи, космонавти, художники, драматурги, роб≥тники ≥ сел¤ни, ¤к≥ потрапили в прор≥зь ≥деолог≥чноњ гвинт≥вки нац≥онал-патр≥от≥в. « ц≥Їю метою плануЇтьс¤ орган≥зувати "круглий ст≥л" з представниками ус≥х пол≥тичних парт≥й не "помаранчевих" погл¤д≥в, ¤к≥ вход¤ть до районноњ ради, ≥ домовитис¤ про сп≥льн≥ д≥њ ≥ п≥дтримку в цьому питанн≥; блокувати раду ≥ вимагати невинесенн¤ цього питанн¤ в пор¤док денний сес≥њ; ¤кщо цього не вдастьс¤, то добиватис¤ таЇмного голосуванн¤; вести роз"¤снюючу роботу серед населенн¤, п≥дприЇмц≥в про величезн≥ затрати кошт≥в та ≥н.—ьогодн≥ не можна бути спок≥йним, коли крањну накриваЇ хвил¤ реваншизму, коли громад¤н планують зробити послушними овечками ≥ всети њх на уб≥й, поховати горде почутт¤ в≥льноњ ≥ незалежноњ людини. ≤ лише сп≥льна боротьба може визволити нас в≥д такого гнобленн¤. ≤.ѕќЋ≤ў” , другий секретар  атериноп≥льського райкому  омпарт≥њ ”крањни.